Обмежена роль Франції у прийнятті українських біженців порівняно з іншими країнами ЄС

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну приблизно 4,3 мільйона українських біженців шукали тимчасового притулку в країнах Європейського Союзу. У той час як такі країни, як Польща і Німеччина, прийняли майже мільйон і понад 1,2 мільйона біженців відповідно, Франція прийняла відносно скромну кількість біженців: станом на січень тимчасовий захист отримали лише 64 720 українців.

З точки зору співвідношення чисельності населення, такі країни, як Польща, країни Балтії та Словаччина, приймають понад 25 біженців на 1000 громадян, тоді як у Франції на 1000 громадян припадає менше одного біженця. Ця диспропорція є помітною, особливо якщо врахувати, що Ірландія з населенням 5 мільйонів осіб приймає понад 100 000 українців.

Однією з причин низької кількості біженців у Франції може бути демографічний склад біженців. Дані Євростату свідчать, що серед тих, хто отримав тимчасовий захист у Франції, лише 25 осіб були неповнолітніми, які зазвичай не потребують дозволу на перебування.

Жерар Садік з неурядової організації La Cimade припускає, що близько 30 000 українських біженців можуть бути невраховані в офіційній французькій статистиці. Мовний бар'єр також відіграє значну роль, оскільки слов'яномовні країни, природно, приваблюють більше українських біженців. Інші фактори включають географічну близькість, рівень фінансової підтримки та вже існуючі українські громади, які є більш сприятливими в таких країнах, як Німеччина, ніж у Франції.

Незважаючи на ці виклики, деякі українці успішно оселилися у Франції, як Наталія Хоменко, яка переїхала до Ренна і знайшла роботу та житло завдяки своїм особистим зв'язкам, а не державній допомозі. Це підкреслює важливість підтримки громади, а не лише мовної сумісності.

Однак, орієнтуватися в сумнозвісній французькій бюрократії може бути непросто, особливо щодо поновлення дозволів на тимчасовий захист, які необхідно оновлювати кожні шість місяців. Цей процес часто вимагає орієнтації в складному масиві соціальних виплат, житлових програм і можливостей працевлаштування, що додає стресу і невизначеності для біженців.

Реакція Франції включала значні державно-приватні ініціативи та залучення громадян, зокрема такі програми, як державна програма розміщення громадян, в рамках якої на початку 2022 року було розміщено близько 17 000 біженців.

Тим не менш, більш широкою проблемою в ЄС залишається «тимчасовий» характер пропонованого захисту. Такі правозахисники, як Даніель Гореван з організації «Врятуйте дітей», підкреслюють, що невизначеність щодо статусу та майбутнього цього захисту суттєво впливає на рішення біженців щодо навчання, працевлаштування та вивчення мови, що, в свою чергу, впливає на їхню довгострокову інтеграцію та благополуччя.

Оскільки термін дії тимчасового захисту закінчується в березні 2025 року, багато українців, включаючи Хоменка, висловлюють занепокоєння щодо свого майбутнього, вказуючи на необхідність для ЄС проактивно вирішувати цю невизначеність.