Нове дослідження проливає світло на звички медіаспоживання українських біженців у Німеччині

Комплексне дослідження, проведене Інститутом соціальних досліджень і статистичного аналізу «Форса» (Forsa) під егідою Європейського центру свободи преси та ЗМІ (ECPMF) та Фонду JX, виявило особливості використання ЗМІ українськими біженцями в Німеччині. Це перше детальне дослідження, яке вивчає, як ця демографічна група залишається поінформованою в умовах триваючої кризи.

Отримані дані свідчать про значну перевагу цифрових платформ серед біженців, серед яких лідирують соціальні мережі та сервіси обміну повідомленнями, такі як Telegram, WhatsApp і YouTube. Зокрема, Telegram використовують 78% респондентів, WhatsApp - 68%, а YouTube - 63%. Традиційні засоби масової інформації, хоча й залишаються доступними, відіграють менш домінуючу роль: 85% респондентів користуються лише безкоштовними медіа-сервісами.

Цікаво, що перехід до життя в Німеччині не спричинив значних змін у поведінці більшості біженців щодо пошуку інформації: 62% респондентів повідомили, що нічого не змінилося. Однак близько третини респондентів диверсифікували свої медіа-джерела після переїзду, в першу чергу через прагнення до різноманітних точок зору та ширшого кола джерел інформації.

Серед традиційних ЗМІ приватний телеканал «1+1» користується популярністю серед україномовних, тоді як «Німецька хвиля» та «Бі-Бі-Сі» - серед німецькомовних та іншомовних респондентів відповідно. З точки зору довіри, Deutsche Welle має найвищий рейтинг довіри - 66%, за нею йде «Українська правда» - 61% та BBC - 60%.

Особисті контакти залишаються важливим джерелом інформації: 78% опитаних вважають, що найбільше інформації про Україну вони отримують з безпосередніх розмов. Незважаючи на переїзд, лише меншість - 34% - відчувають себе відірваними від подій на батьківщині, причому ця думка більш виражена серед молодих біженців у віці від 18 до 39 років.

Дослідження також висвітлює основні проблеми, що турбують українських біженців: війна, що триває в Україні, поточні політичні події на батьківщині, а також питання, пов'язані з їхнім перебуванням у Німеччині. Прикметно, що 65% респондентів підтримують обмеження для журналістів щодо висвітлення воєнних подій, що свідчить про розуміння складнощів, пов'язаних з журналістикою конфлікту.

Лутц Кінкель, виконавчий директор ECPMF, зазначає: «Це опитування є надзвичайно важливим, оскільки воно вперше дає уявлення про інформаційні звички українських біженців і підкреслює важливість особистого спілкування та цифрових платформ». Він додає, що висока оцінка Deutsche Welle підкреслює довіру та цінність, яку надають надійним джерелам інформації.

Пенелопа Вінтерхагер, керуючий директор JX Fund, розмірковує про стійкість українського медіа-ландшафту: «Незмінність звичок медіа-споживання після перельоту свідчить про те, що українські ЗМІ продовжують ефективно виконувати свою роль, незважаючи на негаразди, спричинені війною».

В опитуванні взяли участь 508 осіб віком від 18 років, які втекли до Німеччини з України. Опитування проводилося онлайн з 1 квітня по 17 липня 2023 року і передбачало варіанти відповідей українською або російською мовами. Проєкт отримав підтримку від Уповноваженого Федерального уряду з питань культури та засобів масової інформації в рамках Ініціативи Ганни Арендт, що допомагає глибше зрозуміти та задовольнити інформаційні потреби українських біженців у Німеччині.